Домінік почав ходити до школи в Кастельнуово влітку, а спека тоді була шалена! Одного дня, по науці, підійшов до нього товариш і запропонував: «Підеш нині з нами?»
- Куди і за чим?
- На річку плавати.
- Та я маю вернутися додому.
- Ми теж, але не будемо довго... В холодній воді відсвіжимося і апетит в нас пробудиться. Добре нам там буде. Ходи!
Домінік, вагаючись хвильку, пристав до своїх друзів. За селом, між полями та попід високими тополями, вилась річка з холодною водою. Юнаки роздягнулись і кинулись у воду. Домінік тішився, але не довго, бо його друзі почали вести погані розмови, розповідати непристойні жарти, і йому важко стало на душі. По кількох хвилинах він вже був на дорозі додому, хоч його товариші продовжували купатися і кликали його, щоб залишився з ними.
Вдома розповів він мамі про все й запитав її, чи він добре зробив, що пішов купатися, чи ні. Мама сказала йому, щоб він більше не ходив на річку з тими товаришами, бо така розвага є небезпечною, адже можна було втопитись! А щонайгірше, в таких обставинах можна було через гріх стратити ласку Божу.
Домінік послухався матері і постановив не йти більше купатися на річку. Наступного дня товариші знову підійшли до нього:
- Підеш сьогодні з нами ? - запрошували вони.
- Ні. Там небезпечно.
- Та де ж небезпечно?! Навчимо тебе добре плавати... Ходи!
- Ні, не піду, бо як буду з вами, напевно доведеться мені образити Бога.
- Хто ж тобі такі дурниці наплів? Дивись, усі ходять.
- Це ще нічого не означає. Запитаю у мами дозволу, і якщо вона погодиться...
- Ти дурний, чи що? Казати про це мамі?! Якщо б наші батьки дізналися, що йдемо купатися, ой, то була б тоді справжня халепа!
- Якщо наші батьки невдоволені цим, значить, що ми зле чинимо, тому не піду я з вами. Ви вже минулого разу мене намовили й обманули та ще й пробуєте мене знову підвести. Я думаю, що і ви добре зробите, коли не підете купатися.
Саме так умів Домінік дати добру відповідь своїм товаришам і поступити, як сам хотів, а не як інші наказували, на відміну від багатьох, що під впливом лихих товаришів, стають наче мишкою у кігтях кота.
